категорії: інтерв'ю
Тарас Прохасько: «Нічого немає поза Україною і все, що в мені є – це Україна»
«Луцьк неймовірно фотографічне місто. І ваш клуб «Майдан» також, я вже встиг зробити для себе стільки фотографій подумки. А ще мені найбільше подобається те, що мені тут легко й добре, у мене ні за що не болить серце, я не маю родичів, які жили б тут, не маю ніяких зобов’язань і уподобань – це фантастичні відчуття. У Львові і Франику усе зовсім по-іншому», – розповідає Тарас Прохасько, що зголосився приїхати до Луцька, щоб провести літературний вечір.
Театральний гурт «Даха-Браха» (стилізація слів «давати-брати») став яскравим відкриттям української музики останніх років. Учасники колективу є акторами Центру сучасного мистецтва «Дах», керівником, господарем і режисером якого є Владислав Троїцький. Ще одна непересічна особистість, яка творить сучасну українську культуру у повному сенсі цього слова.
Це перше інтерв’ю Юрія Андруховича у нашому виданні. Ми зустрілися з паном Юрієм у Луцькому «Майдані», там відбувався концерт Півнів, який добряче підсмажили своїми віршами двійко неперевершених, вічно молодих і вічно зухвалих бубабістів – Юрко Андрухович та Олександр Ірванець. Олександр зарядив публіку своїм рафінованим, фірмово Ірванцевим почуттям гумору. А Юрко, теж прочитавши кілька поезій, потім вийшов на сцену і склав Півням компанію. Говорили ми з «Патріархому бу-ба-бу» переважно про музику.
Засновниці гурту «Ґорґішелі», дві сестри-грузинки Тамара (гітара, вокал) та Етері (бас-гітара, вокал) Ґорґішелі, які народилися і живуть у Львові, по праву вважаються одними з найвродливіших дівчат на нашій українській сцені. Та попри вроду, сестри музично обдаровані й амбіційні. Ще будучи підлітками, наприкінці дев'яностих років, вони спромоглися зібрати свій власний гурт «Чорний Вересень», який мав досить широку і послідовну популярність та визнання. 
Все у нашому житті колись буває вперше, практика проведення творчих вечорів у пивному клубі «Майдан», на відміну від концертів і презентацій, нова. Отже, четвер 3-го травня, на сцені на високому ослінчику сидить наш сьогоднішній герой, фронтмен «Мертвого Півня», актор харківського театру «Арабески», Місько Барбара. Тут він чи не найбажаніший гість, і байдуже у який спосіб приїжджає Місько: чи то разом із «Півнями», чи то – як сьогодні – у спробі проведення перших творчих посиденьок, такого собі балакування, час від часу присмаченого переглядами уривків з документальних фільмів.
Я познайомилась з гуртом «Кому Вниз» років так з десять тому , дякуючи Олександру Євтушенку, а, зокрема, музичному журналу «Галас», до якого він був безпосередньо причетний. Файне і, на противагу деяким сучасним, досить змістовне видання, а до нього ще й касетка з записом кількох українських гуртів додавалася. Годі розповідати, що касета і сам раритетний примірник швидко зникли й погинули у руках кількох десятків знайомих та друзів. 
Олександр Муренко (Мурчик) – один з провідних вітчизняних барабанщиків, співавтор унікального шоу-виступу Руслани на конкурсі Євробачення 2004 в Стамбулі. Він також є першим барабанщиком в Україні, який у своєму творчому доробку має власний сольний альбом «Back to Fusion» (2004).
